Історія гімназії

Головним діячем, який багато працював над організацією школи, був священик Микола Сандович.  Народився в 1861 р. в с.Тарнавка в сім’ї дяка.      В 1881 році закінчив духовну семінарію „Сокола» в Ясах, а 24 квітня 1882 р. був призначений священиком церкви „Святого Михайла та Гаврила» села Проботешть, (Дяківці). Який народився в 1861 року в с. Тернавка

       В той час наше село не мало багато культурних, розумних, багатих людей. Будучи розумною та інтелігентною людиною священик Сандович поставив за мету підняти рівень розвитку села:

     1- організувати школу

      2- привласнення селянами землі.

   Часто доводячи необхідність школи у селі священик говорив: 

- Тільки через церкву та школу я бачу наше підняття на рівні цивілізованих народів. І тільки це може зупинити те зло, що нас турбує. І вчитель і священик повинні мати одну мету. Але для цього треба щоб школа була школою, а церква – церквою. Якщо священик і вчитель не зможуть зрозуміти свою місію, то село залишається як багатодітна сім’я без батьків.

В збірнику документів „Щорічне видання початкової освіти» по Чернівецькій області: „В селі Проботешть в 1895 р. було організовано дві класи в домі М.Сандовича . Уроки з першими учнями проводив сам священик. А в 1898 р. біля церкви ,.Св. Воєвод», за гроші Олени Олександрівни Оболенські – Стурза збудовано будівлю першої школи. Приставлено на той  час сучасну будівлю, з трьома класами, коридором та вчительською. Відкриття школи стало великою подією в житті села. Священик Сандович  назвав її „ворота всіх доріг до світла», а вчитися «це світ людини і сіль землі».

     Першим вчителем в новій школі був Тіту Лезерєску, родом з села Фундул Херцей. Діяльність цього просвітителя „розумного, доброго, вічного» було дуже розповсюдженим. Вчитель приймав участь у повсякденному житті села протягом його діяльності.

     Ріст населення у 30-х роках, поставило питання про організацію ще однієї початкової школи на хуторі Кріганешть у 1934 році (Кріганештська ЗОШ І ст.). Тоді центральна шкода перейшла на семирічну форму навчання.

    Щорічно, після закінчення загальноосвітньої школи десятки випускників Дяківецької неповної школи продовжують навчання в різних навчальних закладах країни та за її межами. Охоплюючи різні спеціальності вони носять та розмножують добру славу школи нашого маленького села з кордону країни, яке при заснуванні цивілізованої місцевості було улюбленим, захищеним та прославленим Святим Отцем Миколаєм, пам’ять якого є для всіх нас прикладом.

У 1974 році, школа перейшла у нове приміщення.

У 2007 році школа та ДНЗ реорганізовані у Дяківецький навчально-виховний комплекс. 

Нова школа

Приміщення старої школи