Відповідальність неповнолітніх, згідно з КК України та КУпАП

     Стаття 11. Поняття злочину

1. Злочином  є  передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
2. Не є злочином дія або бездіяльність,  яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння,  передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної  небезпеки,  тобто  не заподіяла   і  не  могла  заподіяти  істотної  шкоди  фізичній  чи юридичній особі, суспільству або державі.

     Стаття 12. Класифікація злочинів

1. Залежно  від  ступеня  тяжкості  злочини  поділяються   на злочини невеликої тяжкості,  середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
2. Злочином невеликої тяжкості є злочин,  за який передбачене покарання  у  виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання.
3. Злочином середньої тяжкості є злочин,  за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років.
4. Тяжким злочином є злочин,  за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.
5. Особливо тяжким злочином є  злочин,  за  який  передбачене покарання  у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Стаття 13. Закінчений та незакінчений злочини

1. Закінченим злочином визнається  діяння,  яке  містить  усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.
2. Незакінченим злочином є готування до злочину та  замах  на злочин.

Згідно зі ст. 22 КК України кримінальної відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Особи,  які вчинили злочини  у  віці  від  чотирнадцяти  до шістнадцяти  років,  підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя державного чи  громадського діяча,  працівника правоохоронного органу,  члена громадського  формування  з   охорони   громадського   порядку   і державного   кордону   або  військовослужбовця,  судді,  народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю,  пов’язаною із здійсненням правосуддя,  захисника чи представника особи у зв’язку з   діяльністю,   пов’язаною   з   наданням   правової   допомоги, представника іноземної держави (статті 112,  348,  379, 400, 443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121,  частина третя статей 345,  346,  350,  377,  398),  умисне  середньої  тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122,  частина друга статей 345,  346, 350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття  258),  захоплення  заручників  (статті  147  і  349), зґвалтування (стаття  152),  насильницьке  задоволення  статевої пристрасті неприродним способом  (стаття  153),  крадіжку  (стаття 185,  частина  перша статей 262,  308),  грабіж (статті 186,  262, 308),  розбій  (стаття  187,  частина  третя  статей  262,   308), вимагання (статті 189,  262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194,  347,  352, 378, частини друга та третя  статті  399),  пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277),  угон або захоплення  залізничного  рухомого складу,  повітряного,  морського  чи річкового судна (стаття 278), незаконне  заволодіння  транспортним засобом (частини друга, третя статті 289), хуліганство (стаття 296).

До неповнолітніх, які вчинили суспільно-небезпечні діяння, що підпадають під ознаки діяння, передбаченого КК України, у віці, коли їм виповнилося 11 років, але до досягнення віку, з якого згідно з кримінальним законом можливе настання кримінальної відповідальності, судами застосовуються примусові заходи  виховного характеру, передбачені ст.105 КК України.

Відповідно до ст.7 -3 КПК України, якщо встановлено, що особа, яка вчинила у віці від 11 до 14 років суспільно-небезпечне діяння, не має постійного місця проживання, жебракує або,  знаходячись на волі, буде переховуватись від слідства та суду, може  перешкодити встановленню істини по порушеній справі, або буде продовжувати займатись злочинною діяльністю, підлягає ізоляції. За постановою (клопотанням) слідчого або органу дізнання, за згодою прокурора та вмотивованим рішенням суду, неповнолітній може бути поміщений в приймальник-розподільник для неповнолітніх на строк до 30 діб.

            Ознайомимось з деякими видами злочинів:

Ст. 115 КК України – убивство

Це найтяжчий злочин проти особи. І покарання за нього передбачене відповідне: від семи до п’ятнадцяти років позбавлення волі. Карається і співучасть у вбивстві – причому смертельну рану може нанести і один із групи. Хай Ви лише тримали жертву за руки – Ви все одно співучасник убивства!

Ст.186 КК України – пограбування

Це відкрите викрадення індивідуального майна громадян. Покарання за цей злочин – позбавлення волі на строк  до п’яти років, а при обтяжуючих обставинах – до восьми років. Обтяжувані обставини – це насилля, що не є небезпечним для життя

і здоров’я потерпілого, значні збитки і здійснення злочину за попередньою змовою або повторно.

За грабіж, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою, – до тринадцяти років. Відповідальність за грабіж – з 14 років.

Ст.185 КК України – крадіжка     

Це  таємне викрадення індивідуального майна громадян. Відповідальність за крадіжку настає з 14 років. Покарання – позбавлення волі на строк до трьох років. Якщо крадіжка завдала значних збитків потерпілому або здійснена за попередньою змовою групою осіб чи повторно, – то термін покарання зростає до семи років, а якщо крадіжка вчинена з проникненням до житла та в великих розмірах, то термін зростає до дванадцяти років.

Ст.190 КК України – шахрайство

Це коли Ви прагнете заволодіти грішми або майном громадян з допомогою обману або зловживання  довірою. Приклади: взяти річ у борг з метою не повертати її; продаж неповного комплекту товару за повну ціну; продаж виробів з кольорового металу під виглядом золота; вручення „ляльки” із паперу замість грошей. Відповідальність з 16 років. Покарання – позбавлення волі до трьох років. При наявності обтяжуючих обставин – до 12 років з конфіскацією майна.

Ст.152 КК України – зґвалтування

Це статеві стосунки з використанням фізичного насилля, погрози або з використанням безпомічного стану потерпілої. Зґвалтування вважається таким, що сталося з моменту початку акту. Чи завершив його злочинець, чи ні – значення не має. Якою б розпусною дівчина вам не здалась, як би визивно /зухвало/ вона себе не вела „до того”, але сказала „ні” – значить „ні”.

Обтяжувальні обставини: зґвалтування неповнолітньої або групове. Відповідальність з 14 років! Покарання – позбавлення волі від3-х до 10-ти років, а в особливо серйозних випадках – до 15 років. Відповідальність несуть і особи, винні в співучасті в зґвалтуванні,  в тому числі й дівчата, якщо загрожували потерпілій, били її або тримали.

Стаття 98. Види покарань

1. До неповнолітніх,  визнаних винними  у  вчиненні  злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

а) штраф;

б) громадські роботи;

в) виправні роботи;

г) арешт;

д) позбавлення волі на певний строк.

2. До   неповнолітніх   можуть   бути  застосовані  додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

     А тепер декілька слів про адміністративну відповідальність КУпАП

 Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення

Адміністративним  правопорушенням  (проступком)    визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія  чи  бездіяльність, яка  посягає  на громадський  порядок, власність, права і свободи громадян,  на  встановлений  порядок  управління  і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна    відповідальність    за     правопорушення, передбачені цим Кодексом,  настає,  якщо  ці  порушення  за  своїм характером  не  тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

     Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність

Адміністративній  відповідальності  підлягають  особи,    які досягли  на  момент  вчинення  адміністративного    правопорушення шістнадцятирічного віку.

     Стаття 13. Відповідальність неповнолітніх

До осіб віком від  шістнадцяти  до  вісімнадцяти  років,  які вчинили  адміністративні  правопорушення,  застосовуються   заходи впливу на загальних підставах.

За правопорушення, скоєні неповнолітніми до 16 років, несуть відповідальність батьки або особи , які їх замінюють.

Звернення

щодо протидії наркоманії серед дітей та молоді

Серед гострих соціальних проблем, яких нам, на жаль, сьогодні не бракує, одна з найболючіших – проблема наркоманії. В двадцять першому сторіччі хворобливий потяг до смертельного зілля набув широкого розмаху. Про наркоманію нині говорять  у всьому світі. Щодня хтось вперше бере у руки шприц з отрутою, не замислюючись над тим, що з першою дозою буде наступна, а потім – прірва.

Міністерством внутрішніх справ України в даний час здійснюються профілактичні заходи, які націлені на забезпечення соціального та правового захисту дітей, попередження вчинення злочинів неповнолітніми і відносно них, профілактики бездоглядності та інших негативних явищ під час літніх шкільних канікул.

У період шкільних канікул переважна більшість дітей залишаються без нагляду дорослих.

На теперішній час серед молоді мають місце поширення лікарські засоби, ефедрин та його похідні, тому звертаємося до працівників аптечних кіосків та медичних закладів не продавати дітям та молоді вказані лікарські препарати. Нехай за пігулками приходять їх батьки.

Давайте разом збережемо дітей.

Вживання наркотичних речовин найчастіше починається з „цікавості”, після порад та умовлянь когось із знайомих „спробувати”. Відмова викликає насмішки та докори більш бувалих товаришів, звинувачення в недостачі мужності. З міркувань хибної гордості, подавляючи у собі природне для людини почуття самозбереження, підліток, не наділений в достатній мірі волевими якостями, приймає наркотик, що в перший раз виявляється уже роковим. Справа у тому, що усі наркотичні препарати, які приймаються з метою одурманювання, є сильнодіючими речовинами, вживання яких призводить до трагічних наслідків. Проілюструємо вищезазначене прикладом з практики.

Сергій К., 16 років, учень одного з технікумів. Після конфлікту з батьками для того, „щоб їх провчити, не прийшов ночувати додому, а залишився у знайомого, з яким раніше не спілкувався („він старший за мене, просто жили на одній вулиці, а його батьки були у від’їзді”). Віктор (так звали знайомого) запропонував Сергію разом з ним випити якісь таблетки. Сергій спочатку відмовився, але потім, з цікавості, погодився спробувати. Після вживання таблеток відчув себе погано. Була рвота, почалось головокружіння, відчував, що в очах різало. Спогади про це майже не збереглися. „Було страшно, пам’ятаю, що ще пив пігулки, кудись ішли, хтось мене бив”. На світанку Сергій був підібраний  робочими на залізничній станції в непритомному стані. В нього була поламана рука, все тіло було у синяках. Три доби лікарі реанімаційного відділення боролись за життя Сергія, настільки сильним було наркотичне отруєння. Живим він залишився, але повноцінною людиною ніколи вже не буде. При отруєнні наркотичними препаратами кора головного мозку потерпає незворотні зміни.

Кожен вид наркотиків викликає порушення свідомості різного типу та глибини: від звуження до різного ступеня запаморочення. У молодих людей  з незрілою нервовою системою дуже часто виникають глибокі порушення свідомості, які визначаються спеціалістами „сутінковими”. У такому стані людина не спроможна віддавати звіт своїм діям. Його рухи, так би мовити, механічні, у навколишньому середовищі він зовсім не орієнтується. Нещасні випадки в такому разі стають майже завжди. У подібній ситуації знаходився і Сергій. Як показало слідство, його знайомий Віктор – наркоман з великим стажем, цілеспрямовано намагався втягти Сергія у вживання наркотиків. Явище серед наркоманів досить розповсюджене та соціально небезпечне. Довге вживання наркотичних речовин руйнує усе моральне у людині, робить здатним на любий аморальний вчинок. Рано чи пізно визнання трагічності свого становища, зламаності долі змушують скоювати аморальні, з точки зору нормальної людини, вчинки – втягувати в тенета пороку  нові жертви, пропагуючи хибні достоїнства наркотиків. Типова логіка наркомана, який вчиняє так: „Чому я один повинен гинути? Чим інші кращі за мене?”. І що найжахливіше – не завжди вдається своєчасно ізолювати  від суспільства таких людей та уберегти від їх пагубного впливу наївних підлітків, здатних повірити у грубу брехню.

Другою, не менш важливою причиною, яка змушує декого пропагувати „переваги” наркотиків, є бажання нажитися.

Нерідко з підлітками намагаються познайомитись такі-собі  „добрі люди”, переконуючи їх прийняти в дар визначену кількість наркотичної речовини. І, якщо знаходиться бажаючий приймати подібні подарунки, вони безкоштовно забезпечують його наркотиками, однак, тільки до того часу, поки у підлітка не з’являється залежність від наркотиків. Ось тоді, знаючи, що жертві нікуди подітись, вони з великим прибутком   окупають витрати на „дружні” подарунки.

Нам відомий випадок, коли дорослий чоловік, хворіючи на наркоманію, привчив до наркотиків свою молодшу сестру, а потім і брата дружини, після чого продавав їм наркотики, примушуючи красти гроші у батьків. Що стосується Сергія, про якого ми розповіли раніше, він ніколи не стане жертвою одурманюючого зілля – „Цікавість коштувала мені надто дорого” – сказав він. А що могло б бути, якби перша доза не виявилася надто великою та не привела його до реанімаційного відділення? Могло статися, що Сергій надовго б попав під вплив наркомана та міг би втягнутися у вживання наркотиків.

Дуже часто, навіть після одноразового прийому, не кажучи вже про довгостроковий, спостерігаються явища, які лікарями називаються терміном „психози”. У такому стані людина відчуває, що йому щось погрожує, страх, передчуття близької смерті, йому здається, що за ним женуться вбивці. Заспокоїти його та пояснити йому будь-що неможливо, оскільки навіть близьких людей хворий сприймає, як ворогів та переслідувачів, і здатний спричинити їм тяжкі тілесні ушкодження або, навіть, вбити.

Так, Олександр Р. був затриманий працівниками міліції за те, що на фоні довгострокового вживання наркотиків спричинив тяжку травму матері (вдарив її табуреткою по голові). Після повернення спроможності критично сприймати свої вчинки, Олександр прийшов у відчай від того, що сталося, плакав, клявся, що не хотів цього робити. Мати Олександра стала інвалідом І-ї групи. Звичайно, вона вибачить сина, однак, чи вибачить він себе сам та як йому жити далі після заподіяного?

Найсерйозніше захворювання – шизофренія, вона частіш за все зустрічається серед споживачів наркотиків. Їх згубна дія на мозок робить його незвично чуйним до всіляких зовнішніх впливах.

Немає такого внутрішнього органу або системи у людському організмі, які б не страждали та не руйнувались від дії наркотиків. Передчасне старіння, передчасна смерть – неминучий результат дії наркотичної отрути на людський організм.

Ніколи не забуду першого побаченого мною наркомана. Зі мною розмовляв втомлений чоловік з поглядом мертвої людини, рідким, сивим волоссям, гнилими зубами, земляним кольором обличчя, вкритим глибокими  зморшками. Виглядав він значно старіше 40 років. Я дуже здивувався, коли дізнався, що йому немає ще й 30.

Тоді таке передчасне старіння видалося мені дивним, однак в теперішній час я з повною впевненістю можу стверджувати, що цей пацієнт  був всього лише типовим наркоманом зі стажем вживання наркотиків близько 10 років.

Чим молодше наркоман-новичок, тим згубніший вплив наркотика на його організм, тим скоріше наступає старіння.

Людина, яка вживає наркотики, не може запам’ятати навіть найпростішу інформацію, до навчання він стає просто не здатним. Майже завжди на фоні апатії раптом з’являються озлобленість, агресивність. Наркомани дуже часто вступають у конфлікти між собою, нерідко ці конфлікти переростають у бійки з використанням зброї, закономірним результатом яких стає летальний кінець.

Всякий наркоман веде протиправний спосіб життя. Він, деградуючи морально та соціально, як правило, здатен на скоєння злочину, щоб за всяку ціну дістати ті чи інші препарати.

У зв”язку з цим передбачена адміністративно-кримінальна відповідальність за вживання, зберігання, перевіз, розповсюдження наркотиків. Заходи передбачені максимально суворі, причому кримінальну відповідальність несуть особи з 14-річного віку.

До осіб віком від  шістнадцяти  до  вісімнадцяти  років,  які вчинили  адміністративні  правопорушення, пов’язані із незаконним обігом наркотичних речовин,  застосовуються   заходи впливу на загальних підставах.

За правопорушення, скоєні неповнолітніми до 16 років, несуть відповідальність   батьки або особи, які їх заміняють.

Попередження втягнення

неповнолітніх у злочинну та іншу протиправну

діяльність дорослими особами

Одним з найбільш серйозних факторів, які сприяють злочинним проявам серед неповнолітніх, формуванню антигромадських груп підлітків, реалізації їх протиправного наміру, є вплив підбурювачів та організаторів з числа дорослих осіб, як правило, які ведуть аморальний або злочинний спосіб життя.

Вони здійснюють руйнівний вплив на психологію неповнолітніх, прагнуть перетворити їх у слухняних виконавців своєї волі. Багато з них, підбурюючи підлітків до скоєння злочинів і схиляючи до іншої протиправної діяльності, самі прагнуть  залишатися в стороні та уникнути кримінальної відповідальності. Тому втягування дітей та підлітків у скоєння деяких антигромадських вчинків кваліфікується законодавством як злочин.

З метою боротьби зі злочинністю та охорони морально-правового виховання дітей та підлітків від злочинних посягань в Кримінальному кодексі України передбачається відповідальність за втягування неповнолітніх у злочинну діяльність, в пияцтво, в заняття проституцією, жебракуванням, азартними іграми, а рівно використання неповнолітніх з метою паразитичного існування та карається позбавленням волі на строк до 5-ти років. (ст.304 КК України).

Під час втягування неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність доросла особа, як правило, здійснює фізичне насильство або психологічний вплив шляхом наступних дій:

1. Переконання (про можливість без покарання здійснити злочин, отримання певних благ, втіх, про романтизм та героїзм антигромадської, злочинної поведінки і т.п.).
2. Залякування (погроза нанесення побоїв, розголошення відомостей, що порочать особу, позбавлення певних благ і т.п.).
3. Підкупу (надання матеріальної винагороди, надання певних благ, стану і т.п.).
4. Обману (надання неправдивої інформації, створення удаваних ілюзій та уявлень).
5. Збудження почуття помсти (стимуляція фізичної та духовної розправи і т.п.).
6. Збудження заздрості або інших почуттів (переконання отримати або придбати певну річ, зайняти престижне місце в групі і т.п.).
7. Обіцянка придбати або продати крадене, надання порад про місце та спосіб скоєння або укриття слідів злочину, розпиття спиртних напоїв з неповнолітніми з метою полегшення схиляння їх до скоєння злочину та інше.

Таким чином, усі вищезазначені дії як за змістом, так і за метою, направленістю, а у деяких випадках і за формою,  носять антисоціальний характер, відповідно особа, яка скоює ці дії, усвідомлює їх громадсько-небезпечний характер, виконує їх по своїй волі, бажаючи при цьому настання певних наслідків.

Тому, злочинні дії організатора та підбурювача злочинів підлітків завжди скоюються з прямим умислом. У багатьох випадках дорослі намагаються  втягнути у скоєння злочинів підлітків, які відрізняються антисоціальним поглядом  та поведінкою. Дуже часто таким чином організовуються групи і в цих злочинних групах неповнолітніх дорослі найчастіше виконують роль організаторів, лідерів або найбільш активних виконавців.

Втягування неповнолітніх у пияцтво, за яке передбачене кримінальне покарання, визнаються дії дорослого, які виражаються у неодноразовому спільному вживанні з ним спиртних напоїв, придбанні для нього таких напоїв. Однак, негативні наслідки можуть наступати також при непомірному одноразовому вживанні з неповнолітнім спиртних напоїв, в результаті чого вони скоюють тяжкі злочини.

Нерідко в результаті споювання дорослим неповнолітнього наступають тяжкі наслідки для останніх (отруєння, розлад нервової системи і т.п.).

Використання неповнолітніх для умов ведення паразитичного способу життя виражається у проживанні на кошти, які здобуті неповнолітнім в результаті злочинної або іншої протиправної діяльності (зайняття проституцією, жебракуванням, азартними іграми і т.п.). Причому, для складу злочину другорядне значення має повністю або часткове утримання дорослими себе за рахунок коштів, отриманих підлітками.

Втрату взаєморозуміння з батьками, зв’язків з позитивною групою своїх однолітків підлітки сприймають як „нехтування”,  намагаються її подолати  шляхом отримання схвалення або захисту, іноді неправильно зрозумілої, від осіб старшого віку, нерідко антигромадської поведінки.

Негативний вплив дорослих часто проявляється у підлітків у грубості, неслухняності, курінні, вживанні алкоголю, наркотичних або сильнодіючих речовин.

Дорослі організатори  та підбурювачі злочинів неповнолітніх, використовуючи відсутність контролю, примітивність потреб та інтересів підлітків, встановлюють з ними первинні контакти, після чого, за допомогою спільного розпиття спиртних напоїв та участі у протиправних заняттях, їх розвивають та укріплюють.

Наслідки, які наступають, руйнування особистості підлітків, дають привід віднести ці дії до злочинів, які представляють підвищену громадську небезпеку.

Тому, шановні діти, будьте уважними і не йдіть на різні „зухвалі” пропозиції дорослих. Знайте, що рано чи пізно це зможе привести на лаву підсудних!

Звернення

до працівників торгівлі

На теперішній час значної актуальності набула проблема пияцтва та тютюнокуріння серед дітей.

У лютому 2010 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв”, яким внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме до статті 156, якою передбачено заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових  виробів  особі,  яка  не  досягла 18 років.

Окремо інформуємо, що за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами – тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міліція звертається із проханням неухильно дотримуватися чинного законодавства, не продавати  пиво, алкогольні, слабоалкогольні напої та тютюнові вироби дітям. Адже кожен з нас відповідає за майбутнє покоління. Продаючи спиртне та цигарки дітям задумайтесь, що хтось може запропонувати закурити чи випити й Вашій дитині. І ніхто не може сказати, що після цього може статися.

Звернення працівників

державної автомобільної інспекції до водіїв

Працівники державної автомобільної інспекції звертаються до водіїв транспортних засобів з проханням бути уважними та обережними під час керування автомобілем, не забувати, що на вулицях діти.

Дотримуйтесь правил дорожнього руху, не перевищуйте швидкість, адже за цим стоїть чиєсь життя.

Давайте разом піклуватися за наших дітей.